схиляти — я/ю, я/єш, недок., схили/ти, схилю/, схи/лиш, док., перех. 1) Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
схиляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приклоняти — я/ю, я/єш, недок., приклони/ти, лоню/, ло/ниш, док., перех., розм. 1) Те саме, що прихиляти 1). || Те саме, що схиляти. 2) перен. Спрямовувати чиїсь думки, інтереси, дії в певний бік, схиляти кого небудь до чогось … Український тлумачний словник
навертати — I = навернути (в що, на що, до чого схиляти когось до прийняття якої н. віри, до зміни віросповідання), обертати, обернути (в що) II ▶ див. навідатися, нагромадити I, схиляти I … Словник синонімів української мови
єднати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) рідко. Скріплювати щось яким небудь способом. 2) Встановлювати сполучення, зв язок із чим небудь, між чим небудь. || Встановлювати спілкування між ким , чим небудь за допомогою засобів зв язку. 3) Створювати між ким… … Український тлумачний словник
задобрювати — юю, юєш і задобря/ти, я/ю, я/єш, недок., задобри/ти, добрю/, до/бриш, док., перех. 1) Схиляти, привертати кого небудь до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін. 2) розм. Заправляти чим небудь страву, щоб… … Український тлумачний словник
захиляти — я/ю, я/єш, недок., захили/ти, хилю/, хи/лиш, док., перех., розм. 1) Відводити назад, закидати (голову). || перен., рідко. Спрямовувати, схиляти до чого небудь. 2) Закривати, зачиняти що небудь (двері, вікна і т. ін.) … Український тлумачний словник
збочувати — ую, уєш, недок., збо/чити, чу, чиш, док. 1) з чого, до чого і без додатка.Сходити, збігати або з їжджати вбік з дороги, звертати з певного напрямку куди небудь, до чогось. || Звертати вбік (про дорогу, річку і т. ін.). || Відхиляти, схиляти вбік… … Український тлумачний словник
корити — рю/, ри/ш, недок., перех. 1) Те саме, що картати; докоряти, дорікати комусь. 2) рідко. Примушувати покоритися; скоряти. 3) діал. Схиляти в покорі (голову, чоло) … Український тлумачний словник
намовляти — я/ю, я/єш, недок., намо/вити, влю, виш; мн. намо/влять; док. 1) перех., з інфін. Переконувати кого небудь у чомусь, умовляти кого небудь робити щось. || кого до чого. Схиляти до чого небудь. || Підмовляти кого небудь робити щось. 2) неперех., на… … Український тлумачний словник